ПРО ТОЧНІСТЬ ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЕПОЛОЖЕННЯ РУХОМИХ ОБ’ЄКТІВ ЗА РАДІОЛОКАЦІЙНИМИ ДАНИМИ ТА КОМПЛЕКС ПРОГРАМ ПРЕЦИЗІЙНОЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ОТОЧУЮЧОЇ ОБСТАНОВКИ

Анотація

Актуальність. Вирішено актуальну задачу оцінки точності визначення місцеположення об’єкта-цілі з використанням позиційних методів, на яких базується робота радіолокаторів. Отриманий розв’язок має значення при програмному розрахунку можливого зіткнення між рухомими об’єктами та прецизійній візуалізації виміряних навігаційних параметрів на цифровій карті місцевості.

Мета роботи – проаналізувати і оцінити перспективні методи місцевизначення рухомих об’єктів за даними радіолокаційних станцій; результуючі оцінки врахувати в процесі розробки програм візуалізації лінійного переміщення і повороту на визначений кут зображення кожного ідентифікованого рухомого об’єкта.

Метод. Запропоновано метод знаходження похибки місцеположення об’єкта на площині, яке описується в термінах теорії плоского скалярного поля. Така похибка інтерпретується як лінійна похибка визначення точки перетину ліній положення і залежить від геометрії системи місцевизначення. Вважаючи похибку місцевизначення діагоналлю паралелограма похибок визначення двох ліній положення, встановлено, що точність місцевизначення на площині характеризується еліпсом похибок. Прирівнявши коефіцієнт кореляції, який характеризує ступінь взаємозв’язку між похибками, до нуля, знайдено формули для розрахунку точності місцеположення для трьох систем місцевизначення – кутомірної, дальномірної та різницево-дальномірної.

Результати. Розроблено комплекс програм прецизійної візуалізації оточуючої обстановки, який враховує результати розв’язання задачі опису похибки місцевизначення рухомого об’єкта відповідно до запропонованого методу.

Висновки. Верифікація комплексу взаємодіючих програм, що реалізує розглянутий метод під час генерації радіолокаційних даних рухомих об’єктів у вигляді складних символів з прив’язкою до цифрової карти місцевості, підтвердила його працездатність для практичних задач моніторингу, контролю і управління рухомими об’єктами, координати місцевизначення яких дають радіолокатори.